- бухикати
- -аю, -аєш, недок., розм.Сильно кашляти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
бухикати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
бухи — виг. 1) Звуконаслідування на означення сильного кашлю. 2) розм. Уживається як присудок за знач. бухикати … Український тлумачний словник
бухикання — я, с., розм. Дія за знач. бухикати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
бухикнути — ну, неш, док., розм. Однокр. до бухикати … Український тлумачний словник
забухикати — аю, аєш, док., розм. Почати бухикати … Український тлумачний словник
пробухикати — аю, аєш, док., розм. Бухикати якийсь час … Український тлумачний словник
розбухикатися — аюся, аєшся, док., розм. Почати сильно, багато бухикати, кашляти … Український тлумачний словник
кашляти — (судомно, напружено видихати із хрипінням і шумом); кахикати (злегка); бухикати (сильно); покашлювати, покахикувати (потроху / час від часу); пирхати (судорожно) … Словник синонімів української мови